Богдан-Тарас Васильович Гнатюк народився 25 липня 1915р. у м. Заліщики Тернопільської області. Закінчив у Заліщиках гімназію (1935 р.) та вчительську семінарію, одержав свідоцтво шкільного педагога, але продовжив навчання в технічному університеті у Данцигу (Німеччина).
У 1935 - 1942 рр. навчався в Гданському політехнічному університеті (Польща), який закінчив у 1942 р. з дипломом доктора з механічної інженерії аеронавтики. Під час Другої світової війни Б.-Т. Гнатюк працював у Віденському університеті в галузі швидкохідної аеронавтики й турбореактивних двигунів. Через наближення фронту і наступ Червоної Армії вченого перевели на авіаційне підприємство у Дорнтер-Верке (поблизу кордону із Швейцарією).
Протягом 1946–1948 рр. він був експертом Міністерства військово-повітряних сил Франції у французькій зоні, окупованої союзниками Німеччини; викладачем школи механіків, котру спонсорувала реабілітаційна адміністрація ООН.
У 1949 році Гнатюк Богдан емігрував до США. Впродовж 1951–1957 рр. працював асистентом професора в Університеті Нотр-Дам (м. Сауз Бенд, штат Індіана), протягом 1957–1960 рр. — професором Університету Західної Вірджинії, з 1960 р. — професором інженерії Технологічного інституту Дрекселя (м. Філадельфія, штат Пенсильванія).
Був експертом-консультантом Національного управління аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA), співпрацював із відомим конструктором ракет Вернером фон Брауном, брав участь у створенні міжконтинентальних балістичних ракет.
Автор наукових праць з питань динаміки газів, теплообміну, балістики і керованих ракет англійською, німецькою, українською мовами.
Доктор Б.-Т. Гнатюк був членом Американського інституту аеронавтики і астронавтики Асоціації військово-повітряних сил США, Американської спілки університетських професорів та інших професійних об’єднань.
Незважаючи на постійну зайнятість, він не забував своє українське коріння, брав активну участь в українському громадському житті в США. Вчений належав до ініціативної групи світового конгресу вільних українців (СКВУ), був членом Українського інженерного товариства Америки, дійсним членом Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Українсько – американської спілки університетських професорів і Українсько – американської координаційної ради.
У 1964 - 1970 і 1974 – 1980 рр. Б.- Т. Гнатюк – голова Організації державного відродження України, до 1985 р. - голова Фундації ім. Олега Ольжича.
Помер Богдан Гнатюк 28 листопада 1998 р. у США. В останню путь провідний український вчений також пішов на чужині у м. Меріон (США), що межує на заході з м. Філадельфія, штат Пенсильванія, але з Україною в серці.
Презентація: «Гнатюк Богдан-Тарас Васильович (25.07.1915-28.11.1998)